Нації та народності об'єднують у споріднені групи, що дає можливість простежити їх походження. Найважливішою для цього ознакою є мова. Загальне число мов на Землі становить 4-5 тисяч. Здебільшого, кожній нації та народності притаманна своя мова. Проте, мов значно більше, ніж націй. Частими є й випадки, коли однією мовою говорить кілька народів. Наприклад, англійською користуються у спілкуванні не лише англійці, але й американці США, англоканадці, англоавстралійці, англоновозеландці. Іспанською говорять, крім жителів Іспанії, народи Південної та Центральної Америки; португальською, окрім португальців, – бразильці; французькою – франкоканадці.Близькі за походженням, граматикою, словарним фондом мови об'єднують у великі мовні родини, а ті, в свою чергу, розпадаються на мовні групи. Крім мови, для визначення нації та народності важливою є культура (з латинської – виховання). Її поділяють на матеріальну та духовну. До матеріальної культури належать тип житла, національний одяг та національна кухня. До духовної – мистецтво, свята, обряди. Всі ці ознаки є більш визначальними, навіть ніж мова. Ще й зараз живуть у юртах народи Півночі та кочівники Монголії, у чумах – народи Сибіру, у глиняних хатинках – народи Тропічної Африки. Хоча тепер такий тип житла притаманний лише сільській місцевості. Національний одяг все більше витісняється сучасним і використовується переважно на святах. Але й нині японці часто носять кімоно, жителі Індії сарі, мексиканці сомбреро, аргентинці пончо. Найстабільнішою залишаються специфічні національні страви. Наприклад, у Китаї вживають всі придатні для цього рослини та тварини, але не їдять нічого сирим. В Японії навпаки, надають перевагу тільки сирим продуктам, навіть якщо це риба та м'ясо. У Монголії неїстівними вважаються гриби та риба. З релігійних міркувань мусульмани не їдять свинину, а індуси яловичину. Деякі народи Океанії вживають м'ясо собак. Всі ці риси матеріальної культури є специфічними для кожної нації.